.png)
Запобігання розвитку хвороб і контроль над ними передбачені Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами. Також Україна як член ООН приєдналася до реалізації Цілей сталого розвитку, що передбачає формування відповідних програм громадського здоров’я.
Перший крок до цих змін – прийняття законопроєкту № 4142 «Про систему громадського здоров’я», який ВРУ вже ухвалила у другому читанні (наразі документ ще не оприлюднено).
Виконання норм законопроєкту сприятиме:
запобіганню хвороб, зміцненню здоров’я населення та збільшенню тривалості життя;
ефективному використанню коштів держбюджету для забезпечення епідеміологічного нагляду, моніторингу, забезпечення готовності та реагування на загрози та надзвичайні ситуації;
ефективному здійсненню повноважень центральних органів виконавчої влади та інших суб’єктів;
розвитку комплексного підходу до розвʼязання проблем громадського здоров’я;
збереженню функції забезпечення біологічної безпеки та біологічного захисту держави через створення національної мережі установ із контролю та профілактики хвороб тощо.
Оновлена система має сформувати низку заходів, які допоможуть українцям значно підвищити якість і тривалість життя: від маркування харчових продуктів до напрацювання стратегії імунізації, зміцнення здоров’я та догляду за дітьми, гарантування якісно організованих і доступних медичних послуг. Пріоритетом має стати саме профілактика. В європейських країнах середня тривалість життя чоловіків становить 72 роки, жінок – 80. Натомість чоловіки у нашій країні живуть у середньому 66 років, а жінки – 76.
Зараз в Україні діє значна кількість нормативно-правових актів, які регулюють відносини між окремими складовими системи, проте єдиної нормативно визначеної системи громадського здоров’я немає. Щоби її побудувати і досягти цілей, важливо переглянути чинне законодавство і прийняти нове!
А ми нагадуємо, нещодавно НСЗУ оприлюднила вимоги до ПМГ на 2023 рік.
Джерело: МОЗ України